Наша школа  наступного року відзначатиме шістдесят п’ять років заснування. Оселившись на вулиці Жилянській, з тисяча дев’ятсот п’ятдесят дев’ятого року вона жила за усталеним шкільним календарем: перший дзвоник, зарахування учнів ‒ останній дзвоник, випускний. А між цими подіями радощі й прикрощі, які неодмінно супроводжують усіх учасників освітнього процесу. Більш ніж за шість десятків років, безумовно, сформувалися свої традиції, заклад пережив чимало реформ, але незмінною залишається атмосфера родинної школи, до якої  колишні випускники приводять уже своїх дітей  та онуків.

Початок 2021/2022 навчального року був особливим, зі щоденним відчуттям тривоги. Карантинні обмеження, щеплення, переведення окремих класів на дистанційний формат на той час видавалися складним процесом, який неймовірно виснажував і дітей, і педагогів. На нарадах  обговорювалися питання дій педколективу в надзвичайних ситуаціях, відпрацьовувалися навички евакуації, але те, що війна зробить руйнівну помітку і на нашій школі, звичайно, ніхто в думках не допускав.

24 лютого з шостої години ранку всі були на зв’язку, класні керівники телефонували батькам, освітній процес було переведено в дистанційний формат. Жоден класний керівник не залишив своїх дітей, фактично перетворившися на працівників служби психологічної підтримки, зберігаючи освітній простір вже поза межами школи.  Інакше й не могло бути, адже основа колективу – це люди, які працюють саме в нашій школі більше двадцяти років.

З 15 березня більшість учителів розпочали дистанційні навчальні консультації. Ці заняття мали одну особливість, яка надовго закарбувалась у пам’яті педагогів. Діти з особливою увагою слухали вчителів, ніхто не порушував дисципліну, постійно проговорювали, як хочуть повернутися до рідної школи.

На звичні донедавна речі ми стали дивитись іншими очима.

 Дитячі малюнки, відеозаписи декламування поезій, листи для наших захисників ‒ все це ставало ще одним ланцюжком, який поєднував шкільну родину, котру розділили кордони різних країн.

На початку 2022/2023 навчального року, як і тисячі українських шкіл, ми продовжили вчитися жити по – новому. Під час повітряних тривог спускалися за лічені хвилини в укриття, продовжуючи там освітній процес. Так тривало до 10 жовтня, коли тривога пролунала до початку уроків. В один момент, перебуваючи  в укритті, всі відчули, як стіни школи здригнулися внаслідок вибухової хвилі. В укритті зникло  світло,  в одному з приміщень стало важко дихати, разом з працівниками ДСНС та поліції діти були переведені в інше приміщення. На щастя, ніхто не був травмований.

Коли ми отримали змогу піднятися на поверхи, побачили картину, яка боляче вразила. Устелена склом підлога, вибиті вікна і двері, зірвані віконні фіранки, пошкоджені  стелі стали межею, яка розділила звичне життя нашого галасливого вулика на до і після. Наступного ранку педагогічний колектив, батьки, волонтери, випускники зібралися, щоб допомогти «пораненій» школі. Саме тоді ми зі щемом у серцях відчули, як любимо свою школу, такими дорогими стали кабінети і коридори, у яких тимчасово господарював пронизливий вітер.

Упродовж декількох місяців місцева влада проводила першочергові відновлювальні роботи, і 30 січня ми повернулися до очного навчання. Про історію нашої школи дізналась благодійна організація «МІАМОТО РЕЛІФ УКРАЇНА».  Засновник організації пан Кіт,  відвідавши школу, організував заходи по зібранню коштів для її відновлення. У серпні 2023 року завдяки компанії «МІАМОТО РЕЛІФ УКРАЇНА» було повністю реконструйовано дах.

Учні нашої школи також отримали унікальну можливість долучитися до благодійності, у малюнках розповідаючи про свої мрії та відчуття, про свою країну і друзів. Кошти від продажу малюнків зараховувалися до фонду для відновлення школи.

Протягом року цією ж компанією планується продовження інших робіт по відновленню належного освітнього середовища. Ми отримали не просто допомогу, ми знайшли друзів,  які відчули якою важливою є підтримка українських дітей.

Ми мріємо повернути всіх до рідної  шкільної оселі,  щоб навчатися з метою розбудови незламної і квітучої України. І після перемоги знову стануть актуальними слова нашого шкільного гімну:

Нам випала доля ходити до школи

Чудової мирної днини.

Вчимось, щоб сторінку свою написати

Щасливої долі Вкраїни!